Взаємодія

ДОТРИМАННЯ ПОВАГИ ДО ПРАВ ІНШИХ АДВОКАТІВ ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ ДОРУЧЕННЯ КЛІЄНТА

До укладення договору з клієнтом адвокат з’ясовує у нього, чи він не пов’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення.

Якщо клієнт пов’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), адвокат, у випадку згоди на це клієнта, зобов’язаний роз’яснити клієнту про його обов’язок одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), який раніше прийняв доручення від нього.

Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), якщо немає об’єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) може завдати шкоди його інтересам.

При заміні адвоката новий адвокат не несе відповідальність у зв’язку з виплатою гонорару і компенсацій іншому адвокату.

Адвокат, залучений до участі в окремій процесуальній дії, повинен невідкладно після отримання доручення вжити всіх можливих заходів щодо з’ясування, який саме адвокат (адвокати) представляє інтереси клієнта у цій справі, негайно зв’язатися з цим адвокатом (адвокатами), з’ясувати причини його (їх) відсутності, а також особливості позиції надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом (адвокатами) у цій справі.

Адвокат під час участі в окремій процесуальній дії не має права відступати від позиції клієнта та основного адвоката (адвокатів) у цій справі.

ЗАСАДИ ПРИЙНЯТТЯ ДОРУЧЕННЯ КЛІЄНТА ДЕКІЛЬКОМА АДВОКАТАМИ, АДВОКАТСЬКИМ БЮРО, АДВОКАТСЬКИМ ОБ’ЄДНАННЯМ

За бажанням клієнта або за погодженням з ним допускається прийняття одного доручення декількома адвокатами. В цьому випадку мають бути визначені засади розподілу обов’язків та повноважень адвокатів, що сумісно виконуватимуть доручення, а також їх відповідальності перед клієнтом.

Забороняється спонукати клієнта до укладання угоди з декількома адвокатами (що тягне збільшення суми гонорару), якщо причина неможливості виконання доручення одним з них самостійно полягає в його некомпетентності.

У випадках, коли клієнт після укладення договору про надання йому правової допомоги певним адвокатом без погодження з останнім укладе договір з іншим адвокатом, перший з адвокатів, а також і другий, якщо клієнт не повідомить його про наявність попереднього договору, матиме право в односторонньому порядку розірвати укладений договір про надання правової допомоги.

ІНФОРМУВАННЯ КЛІЄНТА ПРО ХІД ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ДОРУЧЕННЯ

Адвокат  інформує клієнта про його законні права та обов’язки.

Адвокат з розумною періодичністю інформує клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідає на запити клієнта про стан його справи. 

Інформація подається клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВІДНОСИН АДВОКАТА З НЕДІЄЗДАТНИМ (ОБМЕЖЕНО, ЧАСТКОВО ДІЄЗДАТНИМ) КЛІЄНТОМ

Недієздатність (обмежена, часткова дієздатність) клієнта, або його фактично знижена здатність адекватно оцінювати дійсність, сама по собі не може бути підставою, що виправдовує невиконання (неналежне виконання) адвокатом своїх професійних обов’язків стосовно такого клієнта.

Якщо через вік, психічне захворювання, інші об’єктивні причини у клієнта знижена можливість приймати виважені рішення, пов’язані зі змістом доручення, адвокат повинен намагатися підтримувати з ним нормальні стосунки, що відповідають вимогам Правил.

Якщо клієнт у встановленому законом порядку визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним встановлено опіку (піклування), або якщо клієнт є неповнолітнім, й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), адвокат:

• відмовиться від прийняття (або, відповідно, продовження виконання) доручення, яке може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного);
• вживає всіх доступних йому заходів для захисту законних інтересів клієнта;
• поставить органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВІДНОСИН АДВОКАТА З КЛІЄНТОМ – ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ

У відносинах щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі адвокат при визначенні суб’єкта прав і обов’язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов’язків має виходити з наступного:

• для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз’яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі;
• носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні професійної правничої (правової) допомоги, є юридична особа.

Якщо пов’язані з предметом доручення дії особи (осіб), які перебувають у трудових (членських або подібних) відносинах з клієнтом – юридичною особою, є протиправними або такими, що об’єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має вжити розумно необхідні і доступні йому заходи для зменшення негативних наслідків таких дій.

Якщо, незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії (бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати договір про надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в односторонньому порядку.

На відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту -юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів.

Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта – юридичної особи, пов’язаному з наданням професійної правничої (правової) допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен повідомити, що він представляє клієнта – юридичну особу і пояснити свої обов’язки, пов’язані з конфліктом інтересів.

У період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі.

Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ДОРУЧЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНОГО З ПОСЕРЕДНИЦТВОМ МІЖ КЛІЄНТАМИ

Якщо адвокат виступає в ролі посередника між клієнтами, він повинен з кожним із них узгоджувати рішення, що приймаються, і забезпечувати належну інформованість кожного з них про всі обставини і міркування, що є необхідними для прийняття виважених рішень по суті доручення.

Адвокат повинен припинити свої дії як посередника та розірвати відповідні договори з кожним із клієнтів, якщо цього вимагає хоча б один з клієнтів, яких він одночасно представляє, або якщо виникають обставини, за яких дотримання умов, передбачених частиною першою статті 21 Правил адвокатської етики, стає неможливим.

Якщо дії адвоката як посередника між клієнтами не досягли бажаного клієнтами результату, він не може надалі представляти інтереси жодного із клієнтів з питань, пов’язаних із предметом посередництва.

ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДВОКАТА ТА ПРІОРИТЕТНОСТІ ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТА У ВІДНОСИНАХ АДВОКАТА З СУДОМ

Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: 

• бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; 
• у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; 
• послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.

Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого, або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ АДВОКАТА У ВІДНОСИНАХ З ІНШИМИ УЧАСНИКАМИ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:

• бути стриманим і коректним;
• реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;
• бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА ПРІОРИТЕТНОСТІ ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТА У ВІДНОСИНАХ АДВОКАТА З ОРГАНАМИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ ТА ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

У відносинах як з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції, так і з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, адвокат виявляє принциповість у відстоюванні інтересів клієнта та, за згодою клієнта,  може оскаржувати незаконні дії посадових осіб або органів, які перешкоджають виконанню доручення, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМИН МІЖ АДВОКАТАМИ

Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Правилами, рішеннями З’їзду, актами РАУ, НААУ

Корпоративна єдність адвокатів вимагає від них взаємної довіри та співпраці на користь їх клієнтів, зокрема, уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами. При цьому принцип пріоритетності інтересів клієнта має перевагу перед міркуваннями корпоративної єдності.

Адвокат України має також визнавати професійний статус адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні згідно із Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, та ставитись до них з повагою як до колег.

У разі спілкування між адвокатами за допомогою матеріальних носіїв інформації адвокат, який передає відомості, конфіденційність яких він бажає зберегти, має чітко повідомити про це адвоката-рецепієнта інформації, а останній має зберігати конфіденційність такої інформації або негайно повідомити про неможливість її забезпечення.

Адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката:

• висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;
• поширення свідомо неправдивих відомостей про нього;
• спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання професійної правничої (правової) допомоги;
• спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується;
• намагань схилити до укладення договору про надання професійної правничої (правової) допомоги особу, яка прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання);
• навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), що в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.